Більшість дітлахів знайомиться з отитом ще до другого дня народження. І ось проблема: як мамі зрозуміти, що у малюка болить вушко? Адже дитина у такому віці не завжди може пояснити свої відчуття.
Отож, симптоми отиту:
- Біль у вушку, головний біль. Маленька дитина може терти вушко, тягнути його, рухати голівкою, намагатись притиснути хворе вушко до простирадла, потертись об нього. На обличчі гримаска болю, дитина невпинно плаче – отит, любі мами, це дійсно боляче.
- Дратівливість: дитина не хоче грати, розважатись, що й не дивно, адже вона сфокусована на болі.Поганий сон.
- Погіршення апетиту: адже смоктання і жування посилюють біль.
- Підвищення температури до високих значень: 38-39.
- Рідкі виділення з вуха.
- Часткова втрата слуху. Не хвилюйтесь: після одужання у абсолютної більшості дітей слух повертається.
Як передається отит?
Бактерії і віруси «гуляють» дитячими колективами, і досить легко передаються при безпосередньому контакті. Дитина, яка є носієм мікроба, виділяє його під час кашлю або чхання, і інші діти просто вдихають збудника разом із повітрям. Якщо мікроб потрапляє у середнє вухо – розвивається отит.
Коли бігти до лікаря
Щоб полегшити біль, можна дати малюкові знеболюючий засіб: ібупрофен або парацетамол у дозуванні відповідно до віку. Це все, що повинні зробити батьки перед візитом до ЛОРа або педіатра.
Як лікують отит: що робити, що не робити
Щоб полегшити біль, можна дати малюкові знеболюючий засіб: ібупрофен або парацетамол у дозуванні відповідно до віку. Це все, що повинні зробити батьки перед візитом до ЛОРа або педіатра.
Нові гайди Американської Асоціації Педіатрії рекомендують лікарям не призначати антибіотики одразу, а спочатку спостерігати за розвитком хвороби 48-72 години, і тільки у разі погіршення застосовувати антибактеріальну терапію. Це не стосується дітей віком до 6 місяців та випадків з важким перебігом отиту.
Завдання батьків – точно виконувати вказівки педіатра щодо прийому антибіотика: препарат, дозування, схема використання, тривалість терапії – все має значення!
Лікувати отит у дітей можна тільки за рекомендаціями лікаря! Оскільки інфекції середнього вуха здебільшого бактеріальні, це той самий випадок, коли використання антибіотиків цілком виправдане.
Не можна:
- Закапувати в ухо будь-що (якщо лікар призначить, можна, а самостійно – ні!)
- Гріти вухо.
Профілактика отиту:
- Миття рук протягом дня. Ретельне, якісне миття під проточною водою з милом, щоразу після чхання або висякування носа, після повернення з вулиці, після туалету, після спілкування з тваринами, перед їжею.
- Кашлевий етикет. Навчіть дітей кашляти і чхати не у долоню, а у згин ліктя.
- Вакцинація від пневмококу, гемофільної інфекції типу Б, грипу.
Після того, як у Швеції вакцинація від пневмококу була включена до Національного календаря, кількість випадків гострого отиту у дітей до 5 років впала на 42%. В Україні зареєстровані вакцини Превенар (13 типів пневмококу) та Синфлорикс (10 типів пневмококу + гемофільна паличка).
- Грудне вигодовування щонайменше упродовж 6 місяців знижує ризик захворювання на отит.
- Для немовлят на штучному вигодовуванні: ніколи не годуйте дитину, поклавши її на спину та сперши пляшку на подушку або ще якесь приладдя. Завжди годуйте маля на руках, у позиції напівлежачи, пляшечку тримайте у своїй руці.
Важливе чисте прохолодне повітря, відсутність пасивного тютюнопаління